школа

ШКО́ЛА, и, ж.

1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління.

Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Є. Гребінка);

Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний);

Улас учився в школі в дяка й був письменний (І. Нечуй-Левицький);

Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні – в тій школі, де колись сам навчався азбуки (М. Томчаній);

Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (М. Рильський);

// Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів.

Київська школа;

// Приміщення, в якому міститься такий заклад.

Раїса сіла на лавці під школою і чекала сторожиху (М. Коцюбинський);

Коли його Свирид Яковлевич вперше застав у школі за жорнами, вчитель, витираючи рукавом пітне чоло, аніскілечки не збентежився (М. Стельмах);

// збірн., розм. Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні й учителі такого закладу.

– Ти мені школу розігнала! – І добре зробила! – обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький);

Ці слова чула вся школа (О. Довженко);

На мить школа завмерла. А далі гримнула несамовитим реготом (М. Стельмах).

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобувають професійні знання, кваліфікацію.

Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький);

Мій дід скінчив гірничу школу (В. Сосюра);

// Військовий навчальний заклад, признач. для підготовки офіцерського й молодшого командного складу армії.

– Та тебе й не впізнати! – радий і здивований, дивився Діденко на товариша. Ніколи ще у військовому одязі не бачив його, хоч знав і раніш, що служив він з п'ятнадцятого року, після школи прапорщиків, офіцером на фронті (А. Головко);

Та й повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу, бо батько, як колишній солдат, мав право в ту школу дітей оддавати (Остап Вишня).

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання.

Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (О. Гончар);

З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (М. Стельмах);

// Те, що дає практичні знання, досвід.

– Я вас на тому тижні виряджу на Запорожжя. От де наука! От де школа! (О. Довженко);

Саме кріпосні театри були свого роду першими школами національних виконавських кадрів (з наук. літ.);

Життя – вища школа мистецтва. Вона дає нам матеріал, і наше завдання уміти ним скористатись (з мемуарної літ.);

// Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь.

У той час, коли серед багатьох любителів вистав панувала думка про театр як забавку, Кропивницький усією своєю діяльністю утверджував погляд на театр як школу для народу (з наук. літ.).

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь.

Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання – поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (з наук. літ.);

Школа гри на фортепіано;

Школа співу;

// спец. Мистецтво дресирування коня, пов'язане з манежним об'їжджанням, виконанням різних вправ і т. ін.

Школа верхової їзди.

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці.

Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (І. Нечуй-Левицький);

[Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Лобов:] “Куди там школи”! (Леся Українка);

Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову (з наук. літ.);

Україна – батьківщина наукової школи зварювання металів (з публіц. літ.);

// чия, кого, з означ. Група учнів, послідовників, однодумців кого-небудь.

З французьких книжок, окрім Жорж Занда, я мало читала в первотворі, більш у перекладах і то з новітніх натуралістів школи Золя (Леся Українка);

Поєднання фундаментальних досліджень із виробництвом стало візитною карткою патонівської школи, яку очолює патріарх української науки академік Борис Євгенович Патон (з наук.-попул. літ.);

З його [О. І. Білецького] школи вийшов не один десяток учених-літературознавців, які успішно продовжують справу свого вчителя (з наук. літ.).

6. сад. Те саме, що шкі́лка 3.

(1) Ба́зова шко́ла – загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів;

(2) Вечі́рня шко́ла – загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва;

(3) Ви́ща шко́ла – навчальна установа, яка дає вищу освіту.

Він .. [поїхав] до Парижа буцімто докінчувати своє вчення, записався в одну вищу школу (І. Нечуй-Левицький);

(4) Горожа́нська шко́ла – навчальний заклад на Закарпатті – три-, згодом чотирикласна школа.

Кажуть люди, ще такого не було ніколи, Закінчив за рік Олекса горожанську школу (Л. Забашта);

(5) Єпархіа́льна шко́ла – те саме, що Єпархіа́льне учи́лище (див. учи́лище).

Напроти монастиря стояв корпус колишньої єпархіальної школи (І. Микитенко);

(6) Іоні́йська шко́ла – стихійно-матеріалістичний напрям у грецькій філософії 6–4 ст. до н. е. (виник і розвивався в іонійських колоніях Греції).

Філософія у Греції починається з іонійської школи (з наук.-попул. літ.);

(7) Конфесіона́льні шко́ли – релігійні школи або школи, що перебувають на утриманні та під контролем церкви;

(8) Музи́чна шко́ла – школа, у якій навчають музики;

(9) Неді́льна шко́ла:

а) (заст.) організована передовою інтелігенцією для безкоштовного навчання дорослих школа, що функціонувала лише в неділю.

[Омелян:] Тепер мої перші школярі вже виходять з класів, то ми по вакаціях заведемо з ними недільну школу (І. Франко);

б) школа для дітей і дорослих, де вони знайомляться з основами християнської віри у формі проповідування, навчання, розваг, змагань і т. ін.;

(10) Некомпле́ктна шко́ла;

(11) Норма́льна шко́ла – середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо;

(12) Однокомпле́ктна шко́ла – загальноосвітня початкова школа, де один учитель одночасно веде заняття з кількома класами;

(13) Перипатети́чна шко́ла – давньогрецька філософська школа, заснована Аристотелем в Афінах, в якій навчання відбувалося звичайно під час прогулянок в садку школи;

(14) По́вна сере́дня шко́ла – школа з десятирічним навчанням.

[Середа:] Панько Середа. Учень десятого класу тутешньої повної середньої школи (І. Микитенко);

Посила́ти / посла́ти до шко́ли (в нау́ку, рідко по нау́ку) див. посила́ти;

(15) Початко́ва шко́ла – тип загальноосвітнього навчально-виховного закладу;

(16) Розві́дницька шко́ла – спеціальний заклад, що готує розвідників.

Учень розвідницької школи [німецької] .. недавно прибув у розпорядження комендатури (Ю. Бедзик);

(17) Сере́дня шко́ла – школа, яка дає загальну освіту, достатню для вступу до вищого навчального закладу, або спеціальну, що дає право працювати фахівцем середньої кваліфікації.

З деяких причин, більше не залежних од мене, я не міг скінчити середньої школи (М. Коцюбинський);

Загальноосвітня середня школа тепер дає молоді не тільки знання основ наук, а й здійснює їх професійну підготовку до майбутньої трудової діяльності (з газ.);

(18) Собо́рні шко́ли – середні навчальні заклади у великих містах Західної Європи в епоху середньовіччя;

(19) Сократи́чні шко́ли – давньогрецькі школи створені учнями і послідовниками Сократа в IV ст. до н. е.

У Сократа було багато учнів, що заснували цілий ряд філософських напрямів – так звані сократичні школи (з наук.-попул. літ.);

(20) Тривіа́льна шко́ла, заст. – сільський початковий навчальний заклад у Галичині;

(21) Флама́ндська шко́ла – напрям у живопису Фландрії XVI–XVII ст., що відзначався увагою до тогочасного побуту в усіх його проявах.

На стіні – два портрети на повен зріст .. Малюнки фламандської школи (О. Полторацький);

(22) Церковнопарафія́льна (парафія́льна, приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і т. ін.) шко́ла – початкова школа, що була у віданні церкви й духівництва парафії; взагалі початкова сільська школа з двокласною і трикласною освітою.

Степан Васильович накладав здоров'ям, просиджував цілісінькі ночі і витонченим каліграфічним почерком, здобутим ще в церковнопарафіяльній школі, переписував партійні справи без єдиної помарки (В. Земляк);

Чи думав недавній семінарист, а тепер непомітний учитель церковнопарафіяльної школи Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя? (Б. Антоненко-Давидович);

Закінчивши разом з Кухтиним Карпом церковноприходську школу, Онопрій поступив був у Лішинецьку двокласну земську (А. Іщук);

Домашні .. думали, що старий вдарився в релігію, бо він .. клав перед собою старе .. Євангеліє, яким його було нагороджено при закінченні приходської троянівської школи (Григорій Тютюнник);

При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (І. Франко);

Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (І. Нечуй-Левицький);

(23) Шко́ла для доро́слих – загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва;

(24) Шко́ла дру́гого сту́пеня – школа, що дає неповну середню освіту.

Основна школа – це школа другого ступеня, яка забезпечує базову середню освіту (з мови документів);

Школа другого ступеня дає багато знань корисних для подальшої освіти (з наук.-попул. літ.);

(25) Шко́ла життя́ <�Життє́ва шко́ла> – набутий життєвий досвід.

Яку обрати професію, кому довірити свої молодечі інтимні почуття – цьому навчає лише багатюща життєва школа... (Іван Ле);

(26) Шко́ла пе́ршого сту́пеня – початкова школа;

(27) Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді заст. – вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва.

Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (з мови документів);

(28) Шко́ла сліпи́х – спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору;

(29) Шко́ла фабри́чно-заводсько́го навча́ння, заст. – нижчий професійно-навчальний заклад у СРСР для підготовки робітників масових професій;

(30) Шко́ла фабри́чно-заводсько́го учні́вства, заст. – нижчий професійно-навчальний заклад у СРСР для підготовки кваліфікованих робітників.

△ (31) А́вторська шко́ла – школа, в якій навчання здійснюється за оригінальною програмою, із застосуванням розроблених учителем програм;

(32) Натура́льна шко́ла – первісна назва реалістичного напряму російської літератури 30–40-х рр. XIX ст.

В ілюстраціях Шевченка .. виявились спільні риси з творами художників натуральної школи (з наук. літ.);

(33) Реа́льна шко́ла – у дореволюційній Росії та в деяких інших країнах – середній навчальний заклад, у якому віддавалася перевага природничим і точним наукам.

У жовтні 1869 року, повернувшися до Єлисаветграда, І. К. Тобілевич заснував новий гурток за участю вчителів реальної школи (О. Кобилянська);

(34) Юриди́чна шко́ла:

а) основний напрям в історіографії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;

б) наука, яка вивчає юридичну діяльність у суспільстві.

◇ Пройти́ / прохо́дити шко́лу [життя́] див. прохо́дити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. школа — Шко́ла: — (євр.) синагога [X] — тут: синагога [1] (єврейська)— синагога; [V] Словник з творів Івана Франка
  2. школа — (освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. Словник синонімів Караванського
  3. школа — [школа] -лие, д. і м. -л'і, р. мн. шк'іл Орфоепічний словник української мови
  4. школа — (від гр. scole — дозвілля) — 1. Ш. загальноосвітня — навчально — виховний заклад для навчання, освіти та виховання дітей, молоді та дорослих. 2. Система освіти, сукупність закладів для навчання. 3. Словник-довідник музичних термінів
  5. школа — рос. школа 1. Навчально-виховний загальноосвітній заклад. 2. Приміщення, де розташований навчально-виховний заклад. 3. Система освіти, сукупність навчальних закладів. Eкономічна енциклопедія
  6. школа — шко́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. школа — В нашій школі дітки й стіни голі. Бідна школа і бідні учні. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. школа — И, ж. Університет або технікум (вище, ніж середня освіта). Ти коли до школи їдеш? Словник сучасного українського сленгу
  9. школа — (-и) ж.; студ. Будь-який вищий навчальний заклад. БСРЖ, 693; ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
  10. школа — -и, ж. 1》 Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. || Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. || Приміщення, в якому міститься такий заклад. || збірн., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. школа — шко́ла (лат. schola, від грец. σχολή – вчена бесіда, навчальне заняття) 1. Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення, де він розташований. 2. Система освіти, сукупність закладів для навчання. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. школа — Освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту. Універсальний словник-енциклопедія
  13. школа — пройти́ / прохо́дити шко́лу (життя́). Набути досвіду, змужніти, загартуватися в чомусь. Десятки українських літераторів добру школу життя проходили на будівництві Дніпрогесу, де кожен працював не місяць, не два, влітку і взимку (З газети). Фразеологічний словник української мови
  14. школа — ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ (МУ́ДРОЩІ) (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення). Словник синонімів української мови
  15. школа — Шко́ла, -ли; шко́ли, шкіл Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. школа — ШКО́ЛА, и, ж. І. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Греб. Словник української мови в 11 томах
  17. школа — Шко́ла, -ли ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Словник української мови Грінченка