школярництво

ШКОЛЯ́РНИЦТВО, а, с.

Те саме, що школя́рство 1, 2.

Антін був у школі всього-на-всього може рік і не встиг убгати в себе всієї премудрості жартів “школярництва” та пустування (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me