1. Словник української мови у 20 томах

шкребло

ШКРЕБЛО́, а, с.

Те саме, що скребни́ця.

[Скобенко:] – .. Покликали Марину, вона буцімто не хотіла [заміж], але князь вговорив її та погладив по голівці .. , чорти б його шкреблом по кишках гладили! (Юліан Опільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкребло — -а, с., діал. Скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шкребло — Шкребло́, -ла́, -лу́; шкре́бла, -бел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. шкребло — Шкребло, -бла с. Скребница. Кіев. г. Словник української мови Грінченка