1. Словник української мови у 20 томах

шкребниця

ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж.

Те саме, що скребни́ця.

Щодня він чистив коня гострою шкребницею (М. Чабанівський);

Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкребниця — шкребни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. шкребниця — -і, ж. Те саме, що скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкребниця — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. Словник синонімів української мови
  4. шкребниця — ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що скребни́ця. Щодня він чистив коня гострою шкребницею (Чаб., Балкан. весна, 1960, 362); Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (Гончар, Циклон, 1970. 73). Словник української мови в 11 томах