шкребниця
СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. робив у радгоспній майстерні шкребниці та залізні щітки для ферм (О. Гончар); Хлопчики старанно чистили партизанських коней.. — Ось сам би взяв скребло та й пройшовся б разок (Ю. Збанацький); Давайте перше згребла покупуємо (В. Кучер).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкребниця — ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що скребни́ця. Щодня він чистив коня гострою шкребницею (М. Чабанівський); Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- шкребниця — шкребни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шкребниця — -і, ж. Те саме, що скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкребниця — ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що скребни́ця. Щодня він чистив коня гострою шкребницею (Чаб., Балкан. весна, 1960, 362); Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (Гончар, Циклон, 1970. 73). Словник української мови в 11 томах