1. Словник української мови у 20 томах

шкрябонути

ШКРЯБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що, розм.

Підсил. до шкрябну́ти.

Ялиця ледве помітно увігнулася під нею .. Сухі віти, що торкались того краю, мов пазурі, шкрябонули по глині (І. Муратов);

– Шкрябонув я ото документальну повість (Ю. Мушкетик);

[Казидорога:] Писар п'яний був, скочив, схопив гачок залізний від кухні та як не шкрябоне мене по голім тілі, аж я звився з болю (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкрябонути — [шкр'абоунутие] -ну, -бонеш, -бонеимо, -бонеите; нак. -бони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. шкрябонути — шкрябону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шкрябонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкрябнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкрябонути — СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́) (проводити по якійсь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або утворюючи різкі звуки; чистити щось таким чином), СКРОМА́ДИТИ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил., ШКРО́БАТИ діал. (скребучи, утворювати різкі звуки). — Док. Словник синонімів української мови
  5. шкрябонути — ШКРЯБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкрябну́ти. Ялиця ледве помітно увігнулася під нею.. Сухі віти, що торкались того краю, мов пазурі, шкрябонули по глині (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах