1. Словник української мови в 11 томах

шкрябонути

ШКРЯБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкрябну́ти.

Ялиця ледве помітно увігнулася під нею.. Сухі віти, що торкались того краю, мов пазурі, шкрябонули по глині (Мур., Бук. повість, 1959, 27);

— Шкрябонув я ото документальну повість (Мушк., День.., 1967, 71);

[Кази-дорога:] Писар п’яний був, скочив, схопив гачок залізний від кухні та як не шкрябоне мене по голім тілі, аж я звився з болю (Фр., IX, 1952, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкрябонути — [шкр'абоунутие] -ну, -бонеш, -бонеимо, -бонеите; нак. -бони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. шкрябонути — ШКРЯБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що, розм. Підсил. до шкрябну́ти. Ялиця ледве помітно увігнулася під нею .. Сухі віти, що торкались того краю, мов пазурі, шкрябонули по глині (І. Муратов); – Шкрябонув я ото документальну повість (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. шкрябонути — шкрябону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкрябонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкрябнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкрябонути — СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́) (проводити по якійсь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або утворюючи різкі звуки; чистити щось таким чином), СКРОМА́ДИТИ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил., ШКРО́БАТИ діал. (скребучи, утворювати різкі звуки). — Док. Словник синонімів української мови