шкуратяний
ШКУРАТЯ́НИЙ, а, е, розм.
Прикм. до шкура́т.
Два здоровенних чорних пацюки (а по-галицькому – щури) Вскочили вночі до кабінету, почувши, що пахне чимось шкуратяним (В. Самійленко);
Великого сміху наробила його довжелезна, завдовжки з аршин шапка, вся із шкуратяних шматків різної масті: білої, сивої, чорної, рудої, червоної... (з мемуарної літ.);
// Вигот. із шкури (у 2 знач.).
Книжки були .. в шкуратяній оправі (І. Нечуй-Левицький);
Шкуратяний фартух, що ковалі На ноги напинають проти іскор, Каве узяв та й почепив на спис, І зараз бучу збив по всім базарі (А. Кримський);
В дверях стояла низенька особа, вся зіщулена, її нахиляла додолу пузата шкуратяна потерта тека (Олесь Досвітній);
Розіслані на долівці дорогі килими; розставлені складні шкурратяні канапи (М. Старицький);
Він горно й міх ковальський розбудив І шкуратяний Хвартух одягнув (М. Бажан).
Значення в інших словниках
- шкуратяний — шкуратя́ний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- шкуратяний — -а, -е, розм. Прикм. до шкурат. || Вигот. зі шкури (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкуратяний — ШКІРЯНИ́Й (виготовлений із шкіри; обтягнутий шкірою), РЕМІ́ННИЙ, ШКУРАТЯ́НИЙ розм., ШКУРЯНИ́Й заст., СКІРАНИ́Й діал. У бриджах і гімнастерці кольору хакі, шкіряних крагах,.. — він стояв і посміхався (І. Словник синонімів української мови
- шкуратяний — Шкуратя́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шкуратяний — ШКУРАТЯ́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до шкура́т. Два здоровенних чорних пацюки (а по-галицькому — щури) вскочили вночі до кабінету, почувши, що пахне чимсь шкуратяним (Сам. Словник української мови в 11 томах
- шкуратяний — Шкуратя́ний, -а, -е Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці. О. 1862. IX. 121. Словник української мови Грінченка