1. Словник української мови в 11 томах

шкуратяний

ШКУРАТЯ́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до шкура́т.

Два здоровенних чорних пацюки (а по-галицькому — щури) вскочили вночі до кабінету, почувши, що пахне чимсь шкуратяним (Сам., II, 1958, 292);

Великого сміху наробила його довжелезна, завдовжки з аршин шапка, вся із шкуратяних шматків різної масті: білої, сивої, чорної, рудої, червоної… (Минуле укр. театру, 1953, 22);

// Вигот. з шкури (у 2 знач.).

Книжки були.. в шкуратяній оправі (Н.-Лев., V, 1966, 381);

Шкуратяний фартух, що ковалі На ноги напинають проти іскор, Каве узяв та й почепив на спис, І зараз бучу збив по всім базарі (Крим., Вибр., 1965, 173);

В дверях стояла низенька особа, вся зіщулена, її нахиляла додолу пузата шкуратяна потерта тека (Досв., Вибр., 1959, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкуратяний — ШКУРАТЯ́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до шкура́т. Два здоровенних чорних пацюки (а по-галицькому – щури) Вскочили вночі до кабінету, почувши, що пахне чимось шкуратяним (В. Словник української мови у 20 томах
  2. шкуратяний — шкуратя́ний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. шкуратяний — -а, -е, розм. Прикм. до шкурат. || Вигот. зі шкури (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкуратяний — ШКІРЯНИ́Й (виготовлений із шкіри; обтягнутий шкірою), РЕМІ́ННИЙ, ШКУРАТЯ́НИЙ розм., ШКУРЯНИ́Й заст., СКІРАНИ́Й діал. У бриджах і гімнастерці кольору хакі, шкіряних крагах,.. — він стояв і посміхався (І. Словник синонімів української мови
  5. шкуратяний — Шкуратя́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шкуратяний — Шкуратя́ний, -а, -е Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці. О. 1862. IX. 121. Словник української мови Грінченка