шкураття

ШКУРА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.).

Батько, що сидів спиною до дверей і м’яв у кориті якесь шкураття, повернувся (Тют., Вир, 1964, 185);

3 дерев падало листя і золотими плямками сідало на.. ящики з різним шкураттям, на купи подрібненої дубової кори (Юхвід, Оля, 1959, 136);

*У порівн. У важких пухирях, у крові. Ноги в хлопчиків наче шкураття (Мас., Сорок.., 1957, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкураття — див. шкура Словник синонімів Вусика
  2. шкураття — ШКУРА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.). Батько, що сидів спиною до дверей і м'яв у кориті якесь шкураття, повернувся (Григорій Тютюнник); З дерев падало листя і золотими плямками сідало на .. Словник української мови у 20 томах
  3. шкураття — шкура́ття іменник середнього роду шматки шкури збірн., розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкураття — -я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкураття — Шкураття, -тя соб. Куски кожи. Позбірав шкураття. Словник української мови Грінченка