шляпка
ШЛЯ́ПКА, и, ж.
1. рідко. Зменш. до шля́па 1.
[Конон:] Я бачив, у городі .. баришні ходять під шляпкою і цигарки курять (М. Кропивницький).
2. чого. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (стержня, цвяха і т. ін.); головка.
Оскільки шляпки цвяхів часто псують зовнішній вигляд виробу, то їх намагаються “втопити” (з наук.-попул. літ.);
// Верхня частина гриба.
Із шляпок сироїжок і маслят зчищають шкурочку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шляпка — шля́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шляпка — -и, ж. 1》 рідко. Зменш. до шляпа 1). 2》 чого. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (стержня, цвяха і т. ін.); головка. || Верхня частина гриба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шляпка — ШЛЯ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш. до шля№па 1. [Коноп:] Я бачив, у городі.. баришні ходять під шляпкою і цигарки курять (Кроп., II, 1958, 418). 2. чого. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (стержня, цвяха і т. ін.); головка. Словник української мови в 11 томах