шляфрок

ШЛЯФРО́К, у, ч., розм.

Те саме, що шлафро́к.

На той дзвінок вийшов із корчми і орендатор у соболевій шапці і у глазетовому шляфроку: блищить диявольський син, як панський чобіт (О. Стороженко);

Молода пані вбрала найкращий з своїх шляфроків і, дрижучи від якогось невідомого їй досі почуття, переступила поріг до мужевого кабінету (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляфрок — Шляфро́к: — халат [51] Словник з творів Івана Франка
  2. шляфрок — Халат Словник чужослів Павло Штепа
  3. шляфрок — шля́фрок жіночий хатній халат (ср, ст): Пані дому може ходити в шляфроку лиш рано, через день повинна бути старанно зачесана і мати на собі сукню, не нову і стрійну, але порядну, не пімняту і не брудну. Вигляд її має гармонізувати з окруженням. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шляфрок — Шляфро́к, -ро́ка; -ро́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)