1. Словник української мови у 20 томах

шлятися

ШЛЯ́ТИСЯ, шля́юся, шля́єшся, недок., фам.

Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити.

– Де Хведір?.. – Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока! (Панас Мирний);

Брудними вулицями шлялися ватаги п'яних людей, схожих на волоцюг (П. Колесник);

// Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування.

У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання – Еге, – думаю, – значить, люди не марно язиками ляпають, бо ще вдома чув, ніби банда якогось Орлика по лісах шляється (Ю. Збанацький);

// Бувати де-небудь, у когось.

[Зінаїда:] Годі тобі його лаяти. Дивись, Петрусь аж зблід. [Погода:] Шляється ночами по ресторанах, тому й зблід (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлятися — див. іти; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
  2. шлятися — див. бродити, скитатися, таскатися, шататися, шмигати, шествувати, тащитися Словник чужослів Павло Штепа
  3. шлятися — шля́тися дієслово недоконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  4. шлятися — шляюся, шляєшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); блукати. || Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування. || Бувати де-небудь, у когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шлятися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шлятися — ШЛЯ́ТИСЯ, шля́юся, шля́єшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити. — Де Хведір?..— Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока!... Словник української мови в 11 томах