шлятися
ШЛЯ́ТИСЯ, шля́юся, шля́єшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити.
— Де Хведір?..— Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока! (Мирний, III, 1954, 55);
Брудними вулицями шлялися ватаги п’яних людей, схожих на волоцюг (Кол., Терен.., 1959, 55);
// Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування.
У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання. — Еге,— думаю,-значить, люди не марно язиками ляпають, бо ще вдома чув, ніби банда якогось Орлика по лісах шляється (Збан., Сеспель, 1961, 228);
// Бувати де-небудь, у когось.
[Зінаїда:] Годі тобі його лаяти. Дивись, Петрусь аж зблід. [Погода:] Шляється ночами по ресторанах, тому й зблід (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 17).
Значення в інших словниках
- шлятися — див. іти; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
- шлятися — див. бродити, скитатися, таскатися, шататися, шмигати, шествувати, тащитися Словник чужослів Павло Штепа
- шлятися — ШЛЯ́ТИСЯ, шля́юся, шля́єшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити. – Де Хведір?.. – Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока!... Словник української мови у 20 томах
- шлятися — шля́тися дієслово недоконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- шлятися — шляюся, шляєшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); блукати. || Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування. || Бувати де-небудь, у когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шлятися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови