шлях

ШЛЯХ, у, ч.

1. Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога.

У неділеньку та ранесенько. Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька. На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Шевч., II, 1963, 163);

Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана,— йшов молодий чоловік (Мирний, І, 1949, 125);

Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Коцюб., І, 1955, 458);

По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Гончар, III, 1959, 127);

Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Гончар, III, 1959, 235);

// у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія.

Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Сос., II, 1958, 476);

// також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.

Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Л. Укр., IV, 1954, 87);

Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Рильський, І, 1960, 149);

Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Гончар, II, 1959, 378);

Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Рад. Укр., 28. IX 1962, 4);

В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука.., 3, 1958, 53);

Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Іст. СРСР, І, 1956, 69);

*Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Стельмах, Жито.., 1954, 157);

*У порівн. Дітям і внукам життя ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях (Рильський, НІ, 1961, 305).

Би́тий шлях див. би́тий;

Вели́кий шлях див. вели́кий;

Верствови́й (верстови́й) шлях див. верствови́й;

Вибива́ти (ви́бити) шлях див. вибива́ти;

Стовпови́й шлях див. стовпови́й;

Уто́птаний шлях див. уто́птаний¹;

Уторо́ваний шлях:

а) те саме, що Би́тий шлях ( див. би́тий).

Коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42);

От уже шлях уторований, битий покинули коні І, переплутавшись, збившись, наосліп летять у безладді (Зеров, Вибр., 1966, 316);

б) див. уторо́ваний;

Чума́цький (Моло́чний) Шлях — космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі.

Люди.. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Тют., Вир, 1964, 259);

Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, .розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом’яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953, 125);

Внизу шумлять смереки. Зітхає синій бір. Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Павл., Бистрина, 1959, 84).

∆ Мі́ряти шляхи́ — те саме, що подорожува́ти.

Після закінчення Петербурзької академії мистецтв міряв він [Т. Шевченко] курні шляхи милої його серцю батьківщини (Літ. Укр., 25.11 1964, 1).

2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід.

[Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! (Л. Укр., III, 1952, 85);

Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками.— Нащо то? Машині помагати?..— То шлях для машини прокосити,— одгадував другий (Мирний, IV, 1955, 243);

// Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати.

Шлях стелився їм. далекий (Тулуб, В степу.., 1964, 38);

Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (Сос., II, 1958, 386);

Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (10. Янов., II, 1958, 41);

З Брянським він пройшов шлях від самої Волги (Гончар, III, 1959, 123);

Автомобіль, що рухається, не можна зупинити раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування (Автомоб., 1957, 279);

// перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось.

Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Коцюб., III, 1956, 40);

Тобою, Партіє, відкриті Шляхи у комунізму час (Бичко, Вогнище, 1959, 22);

Ми збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (Гонч., Вибр., 1959, 324);

Він знав тисячі шляхів до серця солдата (Гончар, III, 1959, 206);

// Те, що зроблено, пройдено.

Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій. Зростила скільки серць і розумів завзятих../ (Рильський, III, 1961, 309);

Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та електронікою з дня народження радіо і до наших днів, ..не можна не захопитися генієм великого російського вченого О. С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь техніки (Наука.., 3, 1959, 21).

∆ Відрі́зувати (відрі́зати, одрі́зувати, одріза́ти) шляхи́ (шлях) кому: а) позбавляти когось зв’язку з ким-, чим-небудь;

б) позбавляти кого-небудь можливості діяти, здійснювати щось, добиватися чогось;

Впо́вні шлях перехо́дити (перейти́) див. впо́вні;

Загоро́джувати (загороди́ти) собо́ю шлях див. загоро́джувати;

Зарі́с (позароста́в) шлях те́рном (терна́ми);

Заросли́ (позароста́ли) шляхи́ те́рнами див. те́рен;

Затира́ти (зате́рти) шлях за ким — те саме, що Затира́ти (зате́рти) слід (сліди́) ( див. затира́ти).

[Герцель:] Ну, що ж, коли не вийде з хати, тоді Михал його уб’є, щоб за Тетяною затерти шлях!.. (К.-Карий, І, 1960, 156);

Знахо́дити (знайти́, пробива́ти, проби́ти, проклада́ти, прокла́сти) шлях до се́рця див. се́рце;

Зро́шувати (зроси́ти) [вла́сною, своє́ю] кро́в’ю шляхи́ див. зро́шувати;

Не зароста́є (не заросте́) шлях; Не зароста́ють (не заросту́ть) шляхи́ див. зароста́ти;

Обрі́зувати (обріза́ти, обрі́зати) шлях див. обрі́зувати;

Обхідни́й шлях див. обхідни́й;

Перейти́ шлях — те саме, що Перейти́ доро́гу ( див. доро́га);

Переко́паний шлях див. переко́паний;

Проклада́ти (прокла́сти) собі́ шлях див. проклада́ти;

Проклада́ти (торува́ти) шлях — те саме, що Проклада́ти (торува́ти і т. ін.) путь ( див. путь).

Скорбна доля наша, Людей, що прокладають новий шлях Будущини, відвічні скали ломлять (Фр., XIII, 1954, 194);

Торува́ння шля́ху (шляхі́в) див. торува́ння;

Торува́ти собі́ шлях див. торува́ти;

Шлях сте́литься (стели́вся) див. стели́тися;

Шлях, усте́лений кві́тами див. усте́лений;

Шлях, усте́лений те́рном див. те́рен.

3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця.

Пізнавши шкапа шлях додому Смикнула раз, другий — і хлопця понесла (Греб., І, 1957, 59);

Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях (Коцюб., II, 1955, 407);

Шлях у місто мені вже знайомий був (Мирний, І, 1954, 73);

Грає сонце промінцями. Білий сніг стає струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки (Стельмах, V, 1963, 308);

— Ти не цікавився, друже, шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають… (Гончар, III, 1959, 116);

Кинутий камінь під діянням ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на землю, описуючи криву лінію (Цікава фізика.., 1950, 99);

// Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс;

// перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь.

Хто стрівався на шляху зо мною. Того я щирим серденьком вітала: Непевна путь, мій друже,в нас обох,— Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Л. Укр., І, 1951, 43);

Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний. Тому із нього не звернуть (Рильський, III, 1961, 270);

Олесь Гончар належить до того покоління українських письменників, чий літературний шлях почався в останні передвоєнні роки (Про багатство л-ри, 1959, 160);

Народ розумів і схвалює політику партії, бо партія веде його по ленінському шляху (Рад. Укр., 23.1 1959, 1);

Здійснення ленінського кооперативного плану, колективізація сільського господарства вивели радянське селянство на світлий шлях будівництва нового життя (Хлібороб Укр., 1, 1969, 6);

// перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось.

Розмова повернула на інший шлях (Мирний, І, 1949, 268);

Син рибалки — Ломоносов Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові… (Нех., Ми живемо.., 1960, 121);

Теорія і далі повинна освітлювати шлях практиці (Програма КПРС, 1961, 103);

На шляхах соціалістичного реалізму українська радянська поезія виробила і ту виразну окресленість національного художнього обличчя, яка позначає її в наш час (Про багатство л-ри, 1959, 133);

Людство пройшло величний шлях розвитку — від кам’яної сокири і лука до атомного реактора і космічного корабля (Ком. Укр., 4, 1962, 33).

∆ Вихо́дити (ви́йти) на самості́йний шлях див. вихо́дити;

Збива́ти (зби́ти) з шля́ху див. збива́ти;

Збива́тися (зби́тися) з шля́ху див. збива́тися;

Збо́чувати (збо́чити) з шля́ху див. збо́чувати;

Зверта́ти (зверну́ти) з шля́ху див. зверта́ти;

Зми́лити шлях див. зми́лювати²;

На крива́вий шлях ступа́ти (ступи́ти) див. крива́вий;

Прихо́дити (прийти́) на шлях див. прихо́дити;

Промі́ряти [свій] шлях див. промі́рювати;

Розхо́дяться (розійшли́ся, розійду́ться) шляхи́ див. розхо́дитися;

Спрямо́вувати (спрямува́ти) на ві́рний шлях див. спрямо́вувати;

Става́ти (ста́ти, ступа́ти, ступи́ти) на слизьки́й шлях див. слизьки́й;

Ста́ти на шлях чого — обрати певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо.

Наша партія, робітничий клас, радянський народ першими стали на шлях соціалізму і комунізму (Ком. Укр., 9, 1968, 11);

Ука́зувати шлях (шляхи́) див. указувати;

Укрива́ти (укри́ти) кістка́ми шлях див. кістка.

4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час.

Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро (Довж., І, 1958, 174);

Дві години шляху;

// Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі.

В полях Зійшлись не сіячі,— Тут ворогам урвати шлях Бійці прийшли вночі (Мас., Сорок.,, 1957, 450);

Переможний шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала на великій карті (Ткач, Плем’я.., 1961, 53);

// перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось.

У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає. Чи нема країни. Щоб загарбать (Шевч., І, 1963, 236);

Не довелося мені бачитись із нею в житті — шляхи наші пішли різно (Вас., II, 1959, 269);

Прощай, окопний брате, свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (Гонч., Вибр., 1959, 202);

Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші — у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної, і кожна співає своєї. Спільна дорога у всіх, та окремий у кожної шлях (Рильський, III, 1961, 101).

Життє́вий (життьови́й) шлях — те саме, що життя́ 3.

Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й небезпечності, що мріють на життєвому шляху… (Коцюб., І, 1955, 171);

Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях (Гончар, III, 1959, •153).

∆ Скінчи́ти шлях див. скінча́ти;

Стоя́ти (става́ти, ста́ти) на шляху́ чиєму: а) перешкоджати кому-небудь у здійсненні чогось.

Радянські люди підводять горді підсумки всьому, що зроблено ними, що здобуто дружним напруженням сил, що завойовано ними в мужній боротьбі з усіма, хто стояв на їхнім шляху, з усім, що заважало їхньому неухильному рухові вперед, до комунізму (Рильський, IX, 1962, 182);

б) виникати перед ким-небудь під час здійснення чогось.

Якось завжди так виходило, що доля ніби сама розв’язувала за нього всі ті питання, що ставали на його шляху (Збан., Сеспель, 1961, 163);

Схо́дити (зійти́) з шля́ху див. схо́дити;

Укоро́чувати (укороти́ти) шля́ху (шлях) див. укоро́чувати.

5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій.

[Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний шлях? (Л. Укр., II, 1951, 508);

Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях — повідомлю Вас (Коцюб., III, 1956, 211);

Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (Стельмах, І, 1962, 17);

Виявити і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на небесній сфері (Астр., 1956, 104).

∆ [Іти́, піти́] по шляху́ (шля́хом) найме́ншого о́пору; Ста́ти на шлях найме́ншого о́пору див. о́пір;

Терни́стий шлях — важке життя, складний спосіб досягнення чого-небудь.

Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий (Забашта, Квіт.., 1960, 153);

Кожний крок на своєму великому й тернистому шляху партія звіряла з Леніним, з його вченням, його мудрими і сміливими ідеями (Ком. Укр., 4, 1969, 4).

6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварини.

Фітонцидами цибулі можна лікуватися в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних шляхів, грипі, ангіні вдиханням легких частин ефірної олії натертої цибулини (Роб. газ., 20.VIII 1974, 4).

◊ Шлях-доро́га; Шляхи́-доро́ги; Шляхи́-дорі́женьки, нар.-поет.— те саме, що шлях 1-4.

Замело усі шляхи-дороги, усі стежки (Літ. Укр., 20.УІ 1967, 1);

Мандрували люди.. "на перекладних" на Кавказ із Петербурга! Ото були шляхи-доріженьки! (Мас., Роман.., 1970, 191).