шлях

ШЛЯХ, у, ч.

1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога.

У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Т. Шевченко);

Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана, – йшов молодий чоловік (Панас Мирний);

Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (М. Коцюбинський);

По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (О. Гончар);

Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (О. Гончар);

// у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія.

Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (В. Сосюра);

// також у сполуч. зі сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.

Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка);

Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (М. Рильський);

Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (О. Гончар);

Сайменський канал – найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (з газ.);

У гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовували як зручний шлях сполучення (з наук.-попул. літ.);

Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (з навч. літ.);

* Образно. Сонце вислало шлях по Десні (М. Стельмах);

* У порівн. Дітям і внукам життя ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях (М. Рильський).

2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід.

[Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! (Леся Українка);

Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками. – Нащо то? Машині помагати?.. – То шлях для машини прокосити, – одгадував другий (Панас Мирний);

// Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати.

Шлях стелився їм далекий (З. Тулуб);

Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (В. Сосюра);

Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (Ю. Яновський);

З Брянським він пройшов шлях від самої Волги (О. Гончар);

Автомобіль, що рухається, не можна зупинити раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування (з навч. літ.);

// перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось.

Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (М. Коцюбинський);

Ми збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (І. Гончаренко);

Він знав тисячі шляхів до серця солдата (О. Гончар);

// Те, що зроблено, пройдено.

Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та електронікою з дня народження радіо і до наших днів, .. не можна не захопитися генієм великого російського вченого О. С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь техніки (з наук.-попул. літ.).

3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця.

Пізнавши шкапа шлях додому Смикнула раз, другий – і хлопця понесла (Є. Гребінка);

Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях (М. Коцюбинський);

Шлях у місто мені вже знайомий був (Панас Мирний);

Грає сонце промінцями. Білий сніг стає струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки (М. Стельмах);

– Ти не цікавився, друже, шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають... (О. Гончар);

Кинутий камінь під діянням ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на землю, описуючи криву лінію (з наук.-попул. літ.);

// Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс.;

// перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь.

Хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: Непевна путь, мій друже,в нас обох, – Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Леся Українка);

Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього не звернуть (М. Рильський);

Олесь Гончар належить до того покоління українських письменників, чий літературний шлях почався в останні передвоєнні роки (з наук. літ.);

// перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось.

Розмова повернула на інший шлях (Панас Мирний);

Син рибалки – Ломоносов Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові... (І. Нехода);

Людство пройшло величний шлях розвитку – від кам'яної сокири і лука до атомного реактора і космічного корабля (з публіц. літ.).

4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час.

Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро (О. Довженко);

Дві години шляху;

// Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі.

В полях Зійшлись не сіячі, – Тут ворогам урвати шлях Бійці прийшли вночі (Т. Масенко);

Переможний шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала на великій карті (Д. Ткач);

// перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось.

У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Т. Шевченко);

Не довелося мені бачитись із нею в житті – шляхи наші пішли різно (С. Васильченко);

Прощай, окопний брате, свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (І. Гончаренко);

Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші – у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної, і кожна співає своєї. Спільна дорога у всіх, та окремий у кожної шлях (М. Рильський).

5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій.

[Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний шлях? (Леся Українка);

Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях – повідомлю Вас (М. Коцюбинський);

Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (М. Стельмах);

Виявити і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на небесній сфері (з навч. літ.).

6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварини.

Фітонцидами цибулі можна лікуватися в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних шляхів, грипі, ангіні вдиханням летких частин ефірної олії натертої цибулини (з газ.).

(1) Вели́кий шлях <�Вели́ка доро́га> – упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти.

Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок);

Осторонь, наче з віків, випливає зелений Великий шлях, шумить розлогими липами .. поміж садів з долини випливає невелике село і вклоняється тобі велика дорога (М. Стельмах);

(2) Верствови́й шлях <�Верствова́ доро́га> – шлях, на якому стовпами відзначені верстви (див. верства́¹ 1).

На верствовім шляху в полі Корчма під вербою Стоїть собі в холодочку (Т. Шевченко);

Вибива́ти / ви́бити шлях (доро́гу) див. вибива́ти;

Впо́вні шлях (доро́гу) перехо́дити / перейти́ див. перехо́дити;

(3) Життє́вий (життьови́й) шлях – те саме, що життя́ 3.

Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й небезпечності, що мріють на життєвому шляху... (М. Коцюбинський);

Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях (О. Гончар);

Загоро́джувати / загороди́ти собо́ю шлях (прохі́д, две́рі і т. ін.) див. загоро́джувати;

Зрі́зувати (зріза́ти) / зрі́зати кут (поворо́т, шлях і т. ін.) див. зрі́зувати;

(4) Невторо́ваний шлях – неапробований іншими спосіб розв'язання, вирішення, досягнення чого-небудь.

Сміливе новаторство, пошуки невторованих шляхів у науці – ось що найяскравіше характеризує Пирогова (з мемуарної літ.);

Прихо́дити / прийти́ на шлях див. прихо́дити;

Укороти́ти доро́гу (шлях) див. укоро́чувати;

(5) Чо́рний шлях, іст. – старовинний торговельний шлях, що починався біля Перекопського перешийка і йшов на захід у напрямку Львова, яким користувалися кримські татари для нападів на Правобережну та Зх. Україну й Польщу в ХVІ–ХVІІ ст.

– Ти куди подасися, Остапе? – Та мені аби на Чорний шлях, а там уже якось воно буде.. (М. Коцюбинський);

(6) Шлях із варя́г (із варя́гів) у гре́ки, іст. – у середні віки – водний (морський і річковий) шлях зі Скандинавії через Східну Європу до Візантії.

Я раділа, коли читала, що насамперед треба дбати про шляхи сполучення, про залізниці, про судноплавство, щоб наш Дніпро став великим судноплавним шляхом. – Як колись із варягів у греки (О. Іваненко);

Київ своїми горами замикає шлях по Дніпру .. і із варягів у греки (Р. Іванченко);

Ми не ходили за моря Земель незнаних добувати. Нам шлях у греки із варяг Синів у піні бронзуватій (Ю. Клен);

(7) Шлях пізна́ння – набуття знань і досвіту.

Винекнення науки у сучасному розумінні відбулося внаслідок злиття двох – раніше ізольованих – шляхів пізнання: метафізичного, що обмежувався релігійними приписами, і імперичного, що знаходив свого узагальнення (з наук. літ.).

△ (8) Во́дний шлях – водний простір, використовуванийдля судноплавства та сплавляння лісу.

Водні шляхи вважають найкращим економічним різновидом шляхів сполучення для перевезення вантажів та пасажирів (з наук.-попул. літ.);

Мі́ряти шляхи́ див. мі́ряти;

(9) Чума́цький (Моло́чний) Шлях <�Чума́цька Доро́га> – космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі.

Люди .. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Григорій Тютюнник);

Вії стуляє знемога, Нижуться перли сліз, Мріє Чумацька Дорога, Волосожар і Віз... (М. Вороний);

Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом'яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (з наук.-попул. літ.);

Внизу шумлять смереки. Зітхає синій бір. Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Д. Павличко).

◇ Виво́дити / ви́вести на путь пра́ведну (рідше на ві́рний шлях) див. виво́дити¹;

Вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях) див. вихо́дити;

Відкрива́ти / відкри́ти шлях (доро́гу) див. відкрива́ти;

(10) Відкри́тий шлях <�Відкри́та доро́га> кому – хто-небудь має сприятливі умови для успіху, досягнення чогось.

– Зрештою, кому в нашім житті відкритий шлях до кар'єри? Тому, хто краще працює, хто вміліший, ініциативніший, хто більше зробив для суспільства (О. Гончар);

Широка дорога .. Відкрита для сміливих скрізь (І. Муратов);

(11) Відкрива́ється шлях (доро́га) / відкри́вся шлях (відкри́лася доро́га) – створюються сприятливі умови для досягнення чого-небудь, успіху в чомусь або для розвитку чогось.

Саша вже закінчив університет і перед ним відкривався певний шлях (О. Іваненко);

Перед ним відкриються шляхи до найвищих посад у війську падишаха (В. Малик);

Творчій українській молоді, що прагла знань, відкрилася широка дорога до них, до того ж рідною мовою (В. Русанівський);

(12) Відрі́зані шляхи́ (рідко путі́) <�Відрі́заний шлях (рідко путь)> кому – хто-небудь позбавлений можливості діяти, домагатися чогось.

[Зізі:] Я не думаю ні захищатись, ні замовчувати про ті мої вчинки, котрі вам відомі. [Харько:] Ага, через те, що вже добре бачите, що вам всі шляхи одрізані і що на цей раз вам не можна вишукать ніяких захистів, котрі я всі одкину одним рухом? (М. Кропивницький);

Наче мені всюди путь одрізана (Ганна Барвінок);

Відрі́зувати / відрі́зати шляхи́ (шлях) див. відрі́зувати;

Вступа́ти (ступа́ти, става́ти) / вступи́ти (ступи́ти, ста́ти) на шлях (на доро́гу, на сте́жку) див. вступа́ти¹;

Доро́га постели́лася <�Шлях постели́вся> див. доро́га;

Збива́ти / зби́ти зі шля́ху (з доро́ги, з ку́рсу і т. ін.) див. збива́ти;

Збива́тися / зби́тися з доро́ги (з путі́, зі шля́ху, з пуття́ і т. ін.) див. збива́тися;

Збо́чувати / збо́чити зі шля́ху див. збо́чувати;

Зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (зі шля́ху) див. зверта́ти;

Змили́ти шлях (сте́жку, путь і т. ін.) див. зми́лювати²;

Зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) [вла́сною (своє́ю)] кро́в'ю зе́млю (шлях) див. зро́шувати;

Іти́ невторо́ваним шляхо́м (невторо́ваними шляха́ми) див. іти́;

Іти́ / піти́ шля́хо́м (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору див. іти́;

(13) Напра́вити на до́брий шлях (д) див. наставля́ти²; Наставля́ти (направля́ти, напу́чувати, спрямо́вувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти, спрямува́ти і т. ін.) на до́бру (пра́ведну, ві́рну і т. ін.) доро́гу (сте́жку, путь) (на до́брий (пра́ведний, ві́рний і т. ін.) шлях) див. наставля́ти²;

Обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) див. обрі́зувати;

(14) Обхідни́й шлях – шлях, який веде до мети не безпосередньо, а через розв'язання ряду інших завдань.

– Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується .. Пошукаємо обхідних шляхів (О. Довженко);

Спроби розв'язати задачу про троє тіл приваблюють багатьох. Ніхто не знав прямого шляху, тому знайшли безліч обхідних (з наук.-попул. літ.);

Переко́пана доро́га (сте́жка) <�Переко́паний шлях> див. доро́га;

Перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) див. перехо́дити;

Піти́ шля́хом найме́ншого о́пору див. піти́;

Пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу [да́лі], одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.) див. пока́зувати;

Прибира́ти / прибра́ти з доро́ги (шля́ху) див. прибира́ти;

Проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця див. проклада́ти;

Проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) [собі́] шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) див. проклада́ти;

Промі́ряти [свій] шлях див. промі́рювати;

(15) Простели́вся / просла́вся шлях кому, перед ким – відкрився шлях кудись, перед ким-небудь (про те, що стає приступним, можливим, досяжним).

Перед хлопцем прослався широкий шлях до слави (О. Донченко);

Розчи́стити шлях (путь) див. розчища́ти;

Скінчи́ти дні (життя́, шлях і т. ін.) див. скінча́ти;

Става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу) див. става́ти;

Ста́ти на шлях див. става́ти;

Сте́литься / простели́лася (просла́лася) доро́га (шлях, сте́жка) див. стели́тися;

(16) Стовпови́й (верстови́й) шлях <�Стовпова́ (верстова́) доро́га> чого – головний напрямок у русі або розвитку чого-небудь.

Шевченко вивів українську літературу на широкий стовповий шлях художнього розвитку (з газ.);

Інтенсифікація сільського господарства – стовповий шлях розвитку його продуктивних сил (з газ.);

Дорога, якою народи йдуть до прогресу, – це стовпова дорога світової історії всієї людської цивілізації (з наук. літ.);

Стоя́ти на пра́вильній (до́брій) доро́зі (сте́жці) (на пра́вильному (до́брому) шляху́) див. стоя́ти;

Стоя́ти (става́ти) / ста́ти на шляху́ див. стоя́ти;

Ступа́ти / ступи́ти на крива́вий шлях див. ступа́ти;

Схо́дити / зійти́ з шля́ху див. схо́дити;

Терна́ми вкри́та (всте́лена) доро́га <�Терна́ми вкри́тий (всте́лений) шлях> див. доро́га;

(17) Терни́стий шлях – важке життя, складний спосіб досягнення чого-небудь.

Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий (Л. Забашта);

Торува́ння шля́ху (шляхі́в) див. торува́ння;

(18) Увірва́вся / урва́вся життє́вий шлях чий – хтось помер.

На двадцять восьмому році увірвався життєвий шлях Василя Симоненка (із журн.);

Ука́зувати доро́гу (шлях, шляхи́) див. ука́зувати;

Укрива́ти / укри́ти кістка́ми шлях див. укрива́ти;

Уторо́вана (рідко проторо́вана, уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка) <�Уторо́ваний (рідко проторо́ваний, уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях> див. доро́га;

(19) Хре́сний шлях – важке, складне, пов'язане з труднощами, стражданням життя; страдницьке життя.

Йому, старому лібералові, навіть народолюбцеві, це тяжко, це моральні тортури, але нічого не вдієш. Проте цей хресний шлях треба пройти (Б. Антоненко-Давидович);

(20) Широ́кий шлях <�Широ́ка доро́га> – напрям, шлях, який містить великі можливості для розвитку чого-небудь.

[Річард:] А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка);

Ви [М. В. Лисенко] з перших, наш славетний Бояне, звернули увагу на наш рідний спів .. і повели на широкий шлях поступу та розвою (Панас Мирний);

В шинелі сірій молодечим кроком вийшла моя пісня на широкий шлях (В. Сосюра);

(21) Шлях зака́заний <�Доро́га зака́зана> кому – хто-небудь позбавлений можливості доступу до кого-, чого-небудь.

Дорога стелеться, ясна і безупинна, Шляхів заказаних у праці вам [жінкам] нема, І жінка звільнена – не “слабша половина”! – Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський);

Підлим людям дорога на терем була заказана (І. Білик);

(22) Шлях зарі́с те́рном (терна́ми), нар.-поет. – неможливо піти, поїхати куди-небудь або досягти чогось бажаного.

Хочу я ридати – та не маю сліз, Хочу в даль полинуть, а терном шлях заріс (М. Рильський);

Та мені в борні важкій З темними думками Навіть у країну мрій шлях заріс тернами (І. Франко);

Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? (Т. Шевченко);

(23) Шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору – обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод.

– Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи – лінія найменшого опору (В. Сухомлинський);

(24) Шлях, усте́лений кві́тами, чий – про чий-небудь життєвий шлях, сповнений успіхів, радощів і т. ін.

Його шлях не був устелений квітами (М. Ю. Тарновський);

(25) Шлях, усте́лений те́рном чий – про чий-небудь життєвий шлях, сповнений труднощів, страждань, горя й т. ін.

Та ж, що коханням братернім Шлях мій, устелений терном, Легко б могла озарити, – Більше немає її... (П. Грабовський);

Штовха́ти / штовхну́ти на шлях див. штовха́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) [той] горо́х при доро́зі (рідко при шляху́) див. горо́х;

Як (мов, ні́би і т. ін.) усі́ шляхи́ погуби́в див. погубля́ти;

(26) Як при шляху́ горо́х (д) див. горо́х.