1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шлях

-у, ч.

1》 Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога.

|| у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія.

|| також у сполуч. зі сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Битий шлях. Уторований шлях.

Чумацький Шлях — космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі.

2》 Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід.

|| Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати.

|| перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось.

|| Те, що зроблено, пройдено. Обхідний шлях.

3》 Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця.

|| Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс.

|| перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь.

|| перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось.

4》 Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час. Дві години шляху.

|| Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі.

|| перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось. Життєвий шлях.

5》 перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій. Шлях найменшого опору.

6》 перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварин.

7》 У системах передачі даних – маршрут проходження сигналу, повідомлення, команди; маршрут пошуку даних.

Шлях даних — фізичне або логічне з'єднання між джерелом та одержувачем інформації.

Шлях доступу — послідовність елементів даних, використовуваних системою керування базою даних для доступу до записів або інших елементів даних, що зберігаються у базі даних.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлях — Шляк (шлях) трафив (когось): помер від апоплексії, розриву серця [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. шлях — шлях і дорога – що брат і сестра "Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая",- співається в народній пісні. Можливо, не всі знають цю пісню, але кожному відоме в ній значення обох споріднених слів. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. Шлях — Шлях іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. шлях — ДОРОГА, (рейковий) колія, (шосейний) шосе, (повітряний) траса, (брукований) бруківка, д. кам'яниця, (накреслений) маршрут, курс; (плянети) орбіта, (кулі) траєкторія; (від А до Б) відстань; П. спосіб <н. таким шляхом>; (літературний)... Словник синонімів Караванського
  5. шлях — див. дорога Словник синонімів Вусика
  6. шлях — Шлях, дорога, путь, путівець, спосіб У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. шлях — ШЛЯХ, у, ч. 1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. шлях — На битім шляху трава не росте. Розумний не виросте там, де переслідується вільнодумство. Чесний не може жити там, де все побудоване на брехні. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. шлях — верста́ти доро́гу (шлях, путь). Прямувати, іти куди-небудь. — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них (чумаків) і Явдоха (О. Ільченко); Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко); — Буду в руки златоглави, Китайки хапати, .. Фразеологічний словник української мови
  10. шлях — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
  11. шлях — Шлях, шляху́, на шляху́; шляхи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. шлях — ШЛЯХ, у, ч. 1. Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько. Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька. На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. шлях — Шлях, -ху м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. не в шляху. Не по дорогѣ. ум. шляшок, шляшечок. Словник української мови Грінченка