шляхетський
ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е.
Стос. до шляхетства, шляхти.
На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля, І – разом сто конфедерацій (Т. Шевченко);
Знову розливалася, шуміла річка братерської крові... Та так не раз, не два – таке життя тяглося цілі віки шляхетського панування (Панас Мирний);
В'язання гарусу є єдиним заняттям, що личить шляхетській дівчині (О. Полторацький);
На придушення повстання уряд Речі Посполитої кинув великі сили під командуванням одного з найбільш досвідчених шляхетських полководців Станіслава Жолкевського (з навч. літ.);
// Належний шляхті, шляхтичам.
Своїми руками вона [шляхта] нічого не заробляла, бо шляхетські руки здались на що інше – до гострої шаблі, до легкої послуги чи королю, чи магнату... (Панас Мирний);
– Що ж вас найбільше турбує? Небезпека втратити свої двадцять шляхетських десятин? – вкусив Стадницький (М. Стельмах);
На шляхетських будинках – вирізьблені з каменю герби і дошки з латинськими написами, що садиба звільнена від стації (З. Тулуб);
// Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів.
Він пригадував, як втікав через горище, як скакав з покрівлі на землю, як лежав у бур'яні, і ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі (І. Нечуй-Левицький);
[Ясь:] Я ж, тату, шляхтич, – мушу ж я вбори шляхетські мати (Б. Грінченко);
Він доведе, що небезпечно зачіпати його шляхетську гідність і честь (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- шляхетський — (рід) аристократичний, великопанський, дворянський, р. шляхетний. Словник синонімів Караванського
- шляхетський — [шл'ахец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- шляхетський — шляхе́тський прикметник Орфографічний словник української мови
- шляхетський — -а, -е. Стос. до шляхетства, шляхти. || Належний шляхті, шляхтичам. || Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шляхетський — ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- шляхетський — Шляхе́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шляхетський — ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. На гвалт Пулавського і Паца Встав шляхетськая земля, І — разом сто конфедерацій (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- шляхетський — Шляхетський, -а, -е Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275. Словник української мови Грінченка