1. Словник української мови у 20 томах

шліфувальний

ШЛІФУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до шліфування.

Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної), які можуть працювати незалежно одна від одної (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для шліфування.

При шліфуванні зайвий шар металу знімають спеціальними абразивними інструментами – шліфувальними кругами (з наук.-попул. літ.);

Циліндр з найкращої сталі гартується, потім шліфується на шліфувальному верстаті (В. Собко);

Виробничі випробування показали, що стійкість проти спрацювання алмазних барабанів і кругів у кілька тисяч разів вища, ніж шліфувальних шкурок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шліфувальний — [шл'іфувал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. шліфувальний — шліфува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шліфувальний — -а, -е. Стос. до шліфування. || Признач. для шліфування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шліфувальний — ШЛІФУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шліфування. Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної). які можуть працювати незалежно одна від одної (Наука.., 5, 1959, 4); // Признач. для шліфування. Словник української мови в 11 томах