шліфувальний
ШЛІФУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шліфування.
Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної). які можуть працювати незалежно одна від одної (Наука.., 5, 1959, 4);
// Признач. для шліфування.
При шліфуванні зайвий шар металу знімається спеціальними абразивними інструментами — шліфувальними кругами (Верстати-гіганти, 1958, 18);
Циліндр з найкращої сталі гартується, потім шліфується на шліфувальному верстаті (Собко, Любов, 1935, 11);
Виробничі випробування показали, що стійкість проти спрацювання алмазних барабанів і кругів у кілька тисяч разів вище, ніж шліфувальних шкурок (Веч. Київ, 12.УІ 1968, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шліфувальний — [шл'іфувал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- шліфувальний — ШЛІФУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шліфування. Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної), які можуть працювати незалежно одна від одної (з наук.-попул. літ.); // Признач. для шліфування. Словник української мови у 20 томах
- шліфувальний — шліфува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- шліфувальний — -а, -е. Стос. до шліфування. || Признач. для шліфування. Великий тлумачний словник сучасної мови