шмаркання
ШМА́РКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. шма́ркати і звуки, утворювані цією дією.
– Я згадав сьогодні батька, мамо... – Відповіді нема. Тиша, потім підозріле шмаркання (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмаркання — шма́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- шмаркання — -я, с., розм. Дія за знач. шмаркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмаркання — ШМА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шма́ркати і звуки, утворювані цією дією. — Я згадав сьогодні батька, мамо…— Відповіді нема. Тиша, потім підозріле шмаркання (Загреб., День.., 1964, 364). Словник української мови в 11 томах