1. Словник української мови в 11 томах

шмаркання

ШМА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шма́ркати і звуки, утворювані цією дією.

— Я згадав сьогодні батька, мамо…— Відповіді нема. Тиша, потім підозріле шмаркання (Загреб., День.., 1964, 364).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмаркання — ШМА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шма́ркати і звуки, утворювані цією дією. – Я згадав сьогодні батька, мамо... – Відповіді нема. Тиша, потім підозріле шмаркання (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. шмаркання — шма́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шмаркання — -я, с., розм. Дія за знач. шмаркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови