шмаркач
ШМАРКА́Ч, а́, ч., зневажл.
1. Шмарката дитина.
2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають.
Він носив білі погони й шашку, як офіцер .. А проте мусив витягатися в струнку та козиряти тому шмаркачеві через те тільки, що [той] був сином його начальства (М. Коцюбинський);
– Ви цього кавалера знаєте? – питаю. Вони заверещали, як обпечені: – Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! Перший раз бачимо! (П. Панч);
– Тьфу, ти, Марку, чуєш? – аж плюнув Андрій спересердя. – Він, цей Мартинів шмаркач, обзиває нас боягузами (П. Козланюк);
Хто зачіпав робочу честь, на того він дивився, як на дурну дитину, і поблажливо, грубувато, але без злості говорив: – Шмаркач. Що ти розумієш?.. (з газ.);
– Була б на тебе, хлопче, міцна рука, вміла б приструнчити, не опинився б ти зараз ось тут, у штрафній, не соромив би матір перед людьми. Чесна трудівниця, а має через тебе, шмаркача, ганьбу терпіти! (О. Гончар);
// Уживається як лайливе слово.
– Он довкола тебе, – Боженко махнув лівою рукою, а правою і далі трусив Харитона за маніжку, – довкола тебе київські герої-металісти стоять! Шапку скинь, шмаркач! (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- шмаркач — Сопляк, п. щеня, як ім. шмаркатий, сопливий; шмаркуля. Словник синонімів Караванського
- шмаркач — див. дитина Словник синонімів Вусика
- шмаркач — шмарка́ч іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- шмаркач — шма́рка́ч → смаркач Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шмаркач — -а, ч., зневажл. 1》 Шмарката дитина. 2》 Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмаркач — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Словник синонімів української мови
- шмаркач — Шмарка́ч, -ча́, -че́ві; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шмаркач — ШМАРКА́Ч, а, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер.. Словник української мови в 11 томах
- шмаркач — Шмаркач, -ча м. = смаркач. Также: бѣднякъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка