шмаркач
шмарка́ч
-а, ч., зневажл.
1》 Шмарката дитина.
2》 Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають.
|| Уживається як лайливе слово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмаркач — Сопляк, п. щеня, як ім. шмаркатий, сопливий; шмаркуля. Словник синонімів Караванського
- шмаркач — див. дитина Словник синонімів Вусика
- шмаркач — ШМАРКА́Ч, а́, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер .. Словник української мови у 20 томах
- шмаркач — шмарка́ч іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- шмаркач — шма́рка́ч → смаркач Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шмаркач — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Словник синонімів української мови
- шмаркач — Шмарка́ч, -ча́, -че́ві; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шмаркач — ШМАРКА́Ч, а, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер.. Словник української мови в 11 томах
- шмаркач — Шмаркач, -ча м. = смаркач. Также: бѣднякъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка