шмаркач

шмарка́ч

-а, ч., зневажл.

1》 Шмарката дитина.

2》 Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають.

|| Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмаркач — Сопляк, п. щеня, як ім. шмаркатий, сопливий; шмаркуля. Словник синонімів Караванського
  2. шмаркач — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. шмаркач — ШМАРКА́Ч, а́, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер .. Словник української мови у 20 томах
  4. шмаркач — шмарка́ч іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  5. шмаркач — шма́рка́ч → смаркач Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шмаркач — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Словник синонімів української мови
  7. шмаркач — Шмарка́ч, -ча́, -че́ві; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шмаркач — ШМАРКА́Ч, а, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер.. Словник української мови в 11 томах
  9. шмаркач — Шмаркач, -ча м. = смаркач. Также: бѣднякъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка