шмарколиз
ШМАРКОЛИ́З, а́, ч., розм.
1. Те саме, що шмарка́ч.
– Шмарколизе! Маму штовхни свою! – він звів уверх палицю, та стрималась рука. – Я... я до тебе, як до сина, дурень ти несусвітній (Р. Іваничук).
2. рідко. Молодий, недосвідчений підлабузник.
Оригінальний образ закладено в слові шмарколиз – “молодий, недосвідчений підлабузник” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмарколиз — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
- шмарколиз — шмарколи́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шмарколиз — -а, ч., зах. Той, хто злизує свої шмарклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмарколиз — Шмарколи́з, -за м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка