шмарколиз

шмарколи́з

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмарколиз — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  2. шмарколиз — ШМАРКОЛИ́З, а́, ч., розм. 1. Те саме, що шмарка́ч. – Шмарколизе! Маму штовхни свою! – він звів уверх палицю, та стрималась рука. – Я... я до тебе, як до сина, дурень ти несусвітній (Р. Іваничук). 2. рідко. Молодий, недосвідчений підлабузник. Словник української мови у 20 томах
  3. шмарколиз — -а, ч., зах. Той, хто злизує свої шмарклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шмарколиз — Шмарколи́з, -за м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка