шміль

ШМІЛЬ, шмеля́, ч., розм.

Те саме, що джміль.

[Хведір:] .. Уж проклятий Гершко! Ежелі, значить, захочеть догодить... Поднесеть такого... Аромат – такі ідьоть, а шмилі зразу у голові загудуть, как той американський паравоз! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me