шміль
ШМІЛЬ, шмеля́, ч., розм.
Те саме, що джміль.
[Хведір:] .. Уж проклятий Гершко! Ежелі, значить, захочеть догодить... Поднесеть такого... Аромат – такі ідьоть, а шмилі зразу у голові загудуть, как той американський паравоз! (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me