1. Словник української мови у 20 томах

шмір

ШМІР, у, ч., діал.

Смола для змащування осей у возі.

Наявність смолистих дерев .. давала можливість селянам Карпат виготовляти з них у смолярнях – “мазарнях” різні смоли, насамперед усього і шмір для змащування осей у возах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмір — шмір 1. дьоготь (ср, ст): Це не бомба, а шмір до коліс (Керницький) 2. бруд (ст) 3. вул. варта, сторожа (ст) ◊ стоя́ти на шмі́рі → шмірувати ◊ трима́ти шмір → шмірувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. шмір — -у, ч., зах. 1》 Мастило, шмаровидло. 2》 Підлива зі смаженої цибулі із салом та сметаною для поливання вареників. Великий тлумачний словник сучасної мови