1. Словник української мови у 20 томах

шнурівка

ШНУРІ́ВКА, и, ж.

1. Те саме, що шнур 1; шнурок.

Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою, поклав поверх книжки (М. Чабанівський);

Після вироку майора прийшов конвой, з Миколи зняли солдатський ремінь, ремінець, що підтримував штани, шнурівки від черевиків і повели в підвал (В. Гжицький).

2. заст. Корсет (у 1 знач.).

Впрягла [Юнона] в ґринджолята павичку... Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса (І. Котляревський);

[Клавочка:] Де ти пропала? Іди затягни мені шнурівку. Мерщій (І. Кочерга);

Служниці, знаючи усі панянські звички, її незайманий, стрункий та гнучкий стан Беруть шнурівкою в жорстоко-ніжний бран (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

* У порівн. Вона підійшла до дзеркала, подивилася на себе з лівого боку, потім з правого, стягнула плаття в талії, як шнурівку (Ірина Вільде).

3. діал. Сорт тютюну з великим листям.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнурівка — (до взуття) шнурок, (до личаків) |по|волока; (одяг) корсет, шнуровиці; шнуровання. Словник синонімів Караванського
  2. шнурівка — див. вірьовка; пояс Словник синонімів Вусика
  3. шнурівка — [шнур’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -р'івок Орфоепічний словник української мови
  4. шнурівка — Мотузівка, див. корсет Словник чужослів Павло Штепа
  5. шнурівка — шнурі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. шнурівка — -и, ж. 1》 Те саме, що шнур 1); шнурок. 2》 заст. Корсет (у 1 знач.). 3》 діал. Сорт тютюну з великим листям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шнурівка — КОРСЕ́Т (КЕРСЕ́Т) (широкий пояс для стягування талії), ШНУРІ́ВКА заст., ШНУРОВИ́ЦІ заст. На другий рік приїздить друга дочка, а на третій — третя.. Хто стягатиме дівоцькі корсети? Хто буде вишивати спідниці? (Панас Мирний); (Клавочка:) Де ти пропала?... Словник синонімів української мови
  8. шнурівка — ШНУРІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що шнур 1; шнурок. Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою, поклав поверх книжки (Чаб., Тече вода.. Словник української мови в 11 томах
  9. шнурівка — Шнурівка, -ки ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7. Словник української мови Грінченка