шнурівка

КОРСЕ́Т (КЕРСЕ́Т) (широкий пояс для стягування талії), ШНУРІ́ВКА заст., ШНУРОВИ́ЦІ заст. На другий рік приїздить друга дочка, а на третій — третя.. Хто стягатиме дівоцькі корсети? Хто буде вишивати спідниці? (Панас Мирний); (Клавочка:) Де ти пропала? Іди затягни мені шнурівку (І. Кочерга); Олеся розчервонілась од поклонів: уся кров з її повного тіла з-під шнуровиць полилась на голови (І. Нечуй-Левицький).

МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТ мор. (тонкий); ВУЖІ́ВКА діал., УЖВА́ діал. (з лози). Федір Іванович кінчив ув'язувати мотузком пакунок (А. Головко); На палубі видно матроську білизну, вона сушиться, розвішана на мотузці (О. Гончар); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (І. Нечуй-Левицький); Чемодан перев'язано новим, недавно купленим у кооперації мотузом (В. Собко); Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Г. Хоткевич); -. Скидай штельвагу та тримай, щоб не била коней по ногах!.. А цю швору кинь (І. Ле); Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Вони відібрали від нього сокиру, зв'язали ззаду руки поворозкою (М. Коцюбинський); — Впіймали його за повелінням нашого князенка і за шию поворозом вели до самого Києва (П. Загребельний); Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою (М. Чабанівський); До товстого шнура прив'язаний гострий гачок (О. Донченко); Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Лесь Мартович); І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнурівка — (до взуття) шнурок, (до личаків) |по|волока; (одяг) корсет, шнуровиці; шнуровання. Словник синонімів Караванського
  2. шнурівка — див. вірьовка; пояс Словник синонімів Вусика
  3. шнурівка — [шнур’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -р'івок Орфоепічний словник української мови
  4. шнурівка — Мотузівка, див. корсет Словник чужослів Павло Штепа
  5. шнурівка — ШНУРІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що шнур 1; шнурок. Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою, поклав поверх книжки (М. Словник української мови у 20 томах
  6. шнурівка — шнурі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. шнурівка — -и, ж. 1》 Те саме, що шнур 1); шнурок. 2》 заст. Корсет (у 1 знач.). 3》 діал. Сорт тютюну з великим листям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шнурівка — ШНУРІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що шнур 1; шнурок. Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою, поклав поверх книжки (Чаб., Тече вода.. Словник української мови в 11 томах
  9. шнурівка — Шнурівка, -ки ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7. Словник української мови Грінченка