шовковиця
ШОВКО́ВИЦЯ, і, ж.
1. Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда.
Кругом прогалини в'ється вже пожовклий дикий виноград, за ним шовковиці та абрикоси, всі в жовтому листі (І. Нечуй-Левицький);
Я виліз крадькома на шовковицю, рву ягоди й дивлюся (Ю. Яновський);
Шовковиця росте в два-три рази повільніше, ніж біла акація, але цінна для розвитку шовкопрядильної промисловості (з наук. літ.).
2. збірн. Солодкі або кисло-солодкі білі, рожеві або темно-фіолетові соковиті ягоди цього дерева.
В школярській стіннівці з'явилась карикатура лише на Бугра, який .. заївся до вух шовковицею.., а на збиранні черешні поки що задніх пасе (О. Гончар);
Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- шовковиця — (дерево) морва, див. тутове дерево Словник чужослів Павло Штепа
- шовковиця — шовко́виця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шовковиця — -і, ж. 1》 Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда. 2》 збірн. Солодкі чи кисло-солодкі білі, рожеві або темно-фіолетові соковиті ягоди цього дерева. 3》 зах. Рід водоростей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шовковиця — Кущ або дерево родини шовковицевих, родом з Азії; листки яйцеподібні, зубчасті; плоди їстівні, соковиті та солодкі, білі (ш. біла) або чорні (ш. чорна); корені містять жовтий барвник; декоративна та лікарська (ш. чорна) рослина; листям ш. чорної вигодовують гусеничного шовкопряда; цінна деревина. Універсальний словник-енциклопедія
- шовковиця — ШОВКО́ВИЦЯ (дерево і його плоди), ТУТ рідше, МО́РВА діал. Злякані горобці зграйкою пурхнули з шовковиці (О. Донченко); В школярській стіннівці з'явилась карикатура лише на Бугра, який.. заївся до вух шовковицею (О. Словник синонімів української мови
- шовковиця — Шовко́виця, -ці, -цею; -виці, -виць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шовковиця — ШОВКО́ВИЦЯ, і, ж. 1. Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда. Словник української мови в 11 томах
- шовковиця — Шовковиця, -ці ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82. Словник української мови Грінченка