1. Словник української мови в 11 томах

шовковиця

ШОВКО́ВИЦЯ, і, ж.

1. Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда.

Кругом прогалини в’ється вже пожовклий дикий виноград, за ним шовковиці та абрикоси, всі в жовтому листі (Н.-Лев., III, 1956, 266);

Я виліз крадькома на шовковицю, рву ягоди й дивлюся (Ю. Янов., І, 1958, 343);

Шовковиця росте в два-три рази повільніше, ніж біла акація, але цінна для розвитку шовкопрядильної промисловості (Колг. Укр., 1, 1958, 35).

2. збірн. Солодкі або кисло-солодкі білі, рожеві або темно-фіолетові соковиті ягоди цього дерева.

В школярській стіннівці з’явилась карикатура лише на Бугра, який.. заївся до вух шовковицею.., а на збиранні черешні поки що задніх пасе (Гончар, Бригантина, 1973, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шовковиця — (дерево) морва, див. тутове дерево Словник чужослів Павло Штепа
  2. шовковиця — ШОВКО́ВИЦЯ, і, ж. 1. Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда. Словник української мови у 20 томах
  3. шовковиця — шовко́виця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шовковиця — -і, ж. 1》 Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда. 2》 збірн. Солодкі чи кисло-солодкі білі, рожеві або темно-фіолетові соковиті ягоди цього дерева. 3》 зах. Рід водоростей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шовковиця — Кущ або дерево родини шовковицевих, родом з Азії; листки яйцеподібні, зубчасті; плоди їстівні, соковиті та солодкі, білі (ш. біла) або чорні (ш. чорна); корені містять жовтий барвник; декоративна та лікарська (ш. чорна) рослина; листям ш. чорної вигодовують гусеничного шовкопряда; цінна деревина. Універсальний словник-енциклопедія
  6. шовковиця — ШОВКО́ВИЦЯ (дерево і його плоди), ТУТ рідше, МО́РВА діал. Злякані горобці зграйкою пурхнули з шовковиці (О. Донченко); В школярській стіннівці з'явилась карикатура лише на Бугра, який.. заївся до вух шовковицею (О. Словник синонімів української мови
  7. шовковиця — Шовко́виця, -ці, -цею; -виці, -виць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шовковиця — Шовковиця, -ці ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82. Словник української мови Грінченка