1. Словник української мови у 20 томах

шомполка

ШО́МПОЛКА, и, ж., розм.

Рушниця застарілої конструкції, що заряджається з дула за допомогою шомпола.

Стоїть [дід Корень] трохи осторонь з шомполкою через плече (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шомполка — див. рушниця Словник синонімів Вусика
  2. шомполка — шо́мполка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шомполка — -и, ж., розм. Рушниця застарілої конструкції, що заряджається з дула за допомогою шомпола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шомполка — ШО́МПОЛКА, и, жін., розм. Рушниця застарілої конструкції, що заряджається з дула за допомогою шомпола. Стоїть [дід Корень] трохи осторонь з шомполкою через плече (Баш, П’єси, 1958, 153). Словник української мови в 11 томах