1. Словник української мови у 20 томах

шомполувати

ШОМПОЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, чим і без дод., розм.

Карати, б'ючи шомполами.

Я лиш отямився тоді, .. коли розвіявся туман в огні ворожої розплати, і почали шомполувати за землю панськую селян (В. Сосюра);

Зараз нас мали шомполувати. Я ніколи не думав, що мене колись хтось може шомполувати (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шомполувати — шомполува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. шомполувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, розм. Карати, б'ючи шомполами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шомполувати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. шомполувати — ШОМПОЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Карати, б’ючи шомполами. Я лиш отямився тоді, .. коли розвіявся туман в огні ворожої розплати, і почали шомполувати за землю панськую селян (Сос., І, 1957, 441); Зараз нас мали шомполувати. Словник української мови в 11 томах