шомполувати
ШОМПОЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, чим і без дод., розм.
Карати, б'ючи шомполами.
Я лиш отямився тоді, .. коли розвіявся туман в огні ворожої розплати, і почали шомполувати за землю панськую селян (В. Сосюра);
Зараз нас мали шомполувати. Я ніколи не думав, що мене колись хтось може шомполувати (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шомполувати — шомполува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шомполувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, розм. Карати, б'ючи шомполами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шомполувати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- шомполувати — ШОМПОЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Карати, б’ючи шомполами. Я лиш отямився тоді, .. коли розвіявся туман в огні ворожої розплати, і почали шомполувати за землю панськую селян (Сос., І, 1957, 441); Зараз нас мали шомполувати. Словник української мови в 11 томах