шомпольний
ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до шомпола;
// Признач. для шомпола.
Шомпольна муфта.
2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет).
Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольнай іржава (Ю. Яновський);
За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шомпольний — шо́мпольний прикметник Орфографічний словник української мови
- шомпольний — -а, -е. 1》 Стос. до шомпола. || Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2》 Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шомпольний — ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта; 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольна й іржава (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах