1. Словник української мови в 11 томах

шомпольний

ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до шомпола;

// Признач. для шомпола.

Шомпольна муфта;

2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет).

Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольна й іржава (Ю. Янов., IV, 1959, 22);

За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (Стельмах, І, 1962, 397).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шомпольний — ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольнай іржава (Ю. Яновський); За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. шомпольний — шо́мпольний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шомпольний — -а, -е. 1》 Стос. до шомпола. || Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2》 Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Великий тлумачний словник сучасної мови