1. Словник української мови в 11 томах

шопа

ШО́ПА, и, ж., діал. Покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін.

Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки (Фр., IV, 1950, 46);

Приїхавши до Голодної Ями, дяк поніс свій коловорот додому, а Гримала скинув плуг до шопи і постановив собі зараз при першій нагоді спробувати його (Мак., Вибр., 1954, 163);

Чорногузи на кількох високих шопах гнізда свої мали (Ле, Хмельницький, І, 1957, 387);

//Повітка (у 1 знач.).

Шопа з трьох плетених із ліщини та сяк-так обмазаних глиною стін і низькою стріхою. Четвертої стіни немає, і коли прокинутись рано та глянути в отвір, здається — пливе все кудись на казкових легких каравелах (М. Ол., Леся, 1960. 110);

// Сарай.

Почала [Левантина] роздивлятись у вікно на двір і побачила перед себе якусь замкнену шопу (Гр., II, 1963, 291);

Безбородько рішуче пішов де великої, бляхою критої шопи (Стельмах, Правда.., 1961, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шопа — Шо́па: — великий сарай [VII] — клуня [14;27;53,V,VIII] — навіс, сарай з двома стінками, клуня [26] — повітка, клуня [51] — повітка, сарай [46-1] — покрівля на опорах для зберігання збіжжя [43] — сарай [46-2] — сарай, клуня [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. шопа — Шо́па. Сарай. Клітки подвійні (з двома переділами) вигіднійші, бо можна помістити їх і в стайни або в якій шопі (Товариш, 1908, 118) // пол. szopa — сарай; нім. der Schuppen — сарай, навісок; укр., діал. шопа — те саме; порівн. шопа, нім. — повітка, сарай без стін (СЧС, 479). Українська літературна мова на Буковині
  3. шопа — Повітка, оборіг, сов. сарай, (для авт) гараж; шіпка, шіпчина. Словник синонімів Караванського
  4. шопа — див. дах; прибудова Словник синонімів Вусика
  5. шопа — ШО́ПА, и, ж., діал. Покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин – се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. шопа — шо́па іменник жіночого роду покрівля на опорах без стін діал. Орфографічний словник української мови
  7. шопа — (-и) ж.; крим. 1. Задня кишеня штанів. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569. 2. Сарай. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569. 3. Склад. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569. Словник жарґонної лексики української мови
  8. шопа — Повітка, стайня, хлів Словник застарілих та маловживаних слів
  9. шопа — -и, ж., діал. Покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. || Повітка (у 1 знач.). || Сарай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. шопа — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
  11. шопа — 1. Відкритий з кількох боків навіс для торгівлі, розміщення возів тощо. 2. Господарська споруда для утримання корів на Поділлі в Україні. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. шопа — Шопа, -пи ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376. Словник української мови Грінченка