1. Словник української мови у 20 томах

шорстколистий

ШОРСТКОЛИ́СТИЙ, а, е.

1. Який має шкарубке, шершаве листя.

2. Уживається як складник ботанічних назв, термінів.

З постійних, але малопоширених, трапляється (зірочник шорстколистий) (з наук. літ.);

// у знач. ім. шорстколи́сті, тих, мн. Родина однорічних і багаторічних дводольних трав'янистих рослин (рідко дерев або кущів), перев. опушених жорсткими ворсинками.

Огіркова трава – однорічна рослина з родини шорстколистих, добрий медонос (з наук. літ.);

Горобейник польовий. Поширений по всій Україні бур'ян з родини шорстколистих (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шорстколистий — див. шершавий Словник синонімів Вусика
  2. шорстколистий — шорстколи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шорстколистий — -а, -е. 1》 Який має шкарубке, шершаве листя. 2》 Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. || у знач. ім. шорстколисті, -тих, мн. Родина однорічних і багаторічних дводольних трав'янистих рослин (рідко дерев або кущів), перев. опушених жорсткими ворсинками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шорстколистий — ШОРСТКОЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має шкарубке, шершаве листя. 2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. З постійних, але малопоширених, трапляється (зірочник шорстколистий (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 70); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах