шпагат

ШПАГА́Т, у, ч.

1. Зсукана, випрядена товста нитка, яку використовують для упаковування, зв'язування, зшивання і т. ін.; шворка.

В кутку під стіною лежала купа нових книжок, зв'язаних шпагатом (М. Коцюбинський);

Коли я примотував шпагатом до очерету обидва боки каючка, я відчув, що неабияк нервуюсь, бо все не потрапляв як слід туго примотати, щоб човен не рухався (Олесь Досвітній);

По боках була .. бунда позшивана білим шпагатом (Л. Мартович);

На берег зійшов хлопчик, тримаючи в руці змотаний шпагат з нанизаними на ньому гачками (М. Трублаїні);

* Образно. Воно [сонце] пронизувало темінь цілим віялом напнутих і тремтливих -гарячих сонячних шпагатів (Ю. Смолич).

2. спорт. Фігура в гімнастиці, для виконання якої гімнаст повільно опускається, розводячи ноги до повного стикання їх з підлогою, так що вони утворюють одну пряму лінію.

Вони [спортсменки] то звивалися кільцем, то витягувалися “шпагатом”, то плазували по зів'ялій траві, мов величезні кішки, що підкрадаються до здобичі (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпагат — див. ШВОРКА. Словник синонімів Караванського
  2. шпагат — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. шпагат — Мотузка, див. шнур, вірьовка Словник чужослів Павло Штепа
  4. шпагат — шпага́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. шпагат — -у, ч. 1》 Зсукана, випрядена товста нитка, що вживається для упаковування, зв'язування, зшивання і т. ін.; шворка. 2》 спорт. Гімнастична, танцювальна вправа... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шпагат — шпага́т (нім. Spagat, від італ. spaghétto – тонкий мотузок) 1. Скручена нитка, що вживається для зв’язування, зшивання; мотузок. 2. Фігура в гімнастиці, балеті. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. шпагат — Гімнастична вправа, полягає у максимально можливому розсуванні ніг у такий спосіб, щоби всією своєю довж. вони дотикалися до підлоги. Універсальний словник-енциклопедія
  8. шпагат — Шпага́т, -ту; -ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шпагат — ШПАГА́Т, у, ч. 1. Зсукана, випрядена товста нитка, що вживається для упаковування, зв’язування, зшивання і т. ін.; шворка. В кутку під стіною лежала купа нових книжок, зв’язаних шпагатом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах