шпага
ШПА́ГА, и, ж.
Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми.
На гербі Полтави – прапори Петра І і схрещені шпаги – на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (з наук.-попул. літ.);
Дуже було смішно, як один слон представляв пана в ресторані, другий кухаря в білій шапці і хвартусі, третій поліцейського в треуголці і при шпазі (Леся Українка);
* Образно. Ніч .. З бойової рубки синіми шпагами прожекторів м'яко фехтує сигнальник (О. Корнійчук);
* У порівн. Хутір лежав між горбами. Тополі, високі, рівні, вібрували на вітрі, як сталеві шпаги (Григорій Тютюнник);
// перен. Те саме, що шпажи́ст.
Авторитет українського фехтування на світовій арені досить високий: перша рапіра планети – львів'янинВасиль Станкевич, перша шпага у світі – киянин Григорій Крисс (з газ.).
Значення в інших словниках
- шпага — див. ШАБЛЯ. Словник синонімів Караванського
- шпага — [шпага] -гие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
- шпага — Шабля Словник чужослів Павло Штепа
- шпага — шпа́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпага — -и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної та шестигранної форми, якою можна колоти і рубати. || перен. Те саме, що шпажист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпага — I січна зброя з вузьким прямим лезом; в Європі використовувалась у ХVII-ХIX ст. II колюча спортивна зброя; також один із видів змагань з фехтування. Універсальний словник-енциклопедія
- шпага — Шпа́га, -ги, -зі; шпа́ги, шпаг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпага — ШПА́ГА, и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми. На гербі Полтави — прапори Петра І і схрещені шпаги — на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (Наука.. Словник української мови в 11 томах