1. Словник української мови у 20 томах

шпагатиння

ШПАГАТИ́ННЯ, я, с.

Збірн. до шпага́т 1.

* У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпагатиння — шпагати́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. шпагатиння — -я, с. Збірн. до шпагат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпагатиння — ШПАГАТИ́ННЯ, я, е. Збірн. до шпага́т 1. *У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Мушк., Серце.., 1962, 302). Словник української мови в 11 томах