1. Словник української мови в 11 томах

шпагатиння

ШПАГАТИ́ННЯ, я, е. Збірн. до шпага́т 1.

*У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Мушк., Серце.., 1962, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпагатиння — ШПАГАТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до шпага́т 1. * У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  2. шпагатиння — шпагати́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шпагатиння — -я, с. Збірн. до шпагат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови