1. Словник української мови у 20 томах

шпак

ШПАК, а́, ч.

1. Невеликий перелітний співучий птах родини шпакових з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми.

Он чорний шпак співа вгорі, Зозуля голосно кукука (Я. Щоголів);

Шпак не від того, щоб, як спілі вишні. Покуштувати, що воно на смак, – Та садових повзучих розбишак, Неситу гусінь нищить так ретельно, Що той грішок не майте за смертельний, Шануйте друга... (М. Рильський);

Сім'я шпаків, як показали спостереження, поїдає за одну добу понад 350 штук гусені сарани і слимаків – найзліших ворогів сільського господарства (з наук. літ.);

* У порівн. В хаті навколо однієї миски, мов шпаки, збилась засмагла худюща й обдерта дітлашня (М. Стельмах).

2. перен. Темно-сірий кінь.

Вже над вечором прибув граф Кшивотульський бричкою, запряженою парою огнистих шпаків (І. Франко);

Закосичені кольоровими биндами, підлетіли під ґанок задимлені шпаки, і Митрофан Созоненко в шапці-макітрі підвівся з воза (М. Стельмах).

3. перен., діал. Назва вола.

4. перен., діал. Голівка гвинта.

△ (1) Роже́вий шпак – різновид шпаків.

Інтенсивно зменшується також кількість сов-сипух, білосніжних дятлів, рожевих шпаків (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шпак — Шпак прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. шпак — шпак: ◊ шпака́ заби́ти заснути, задрімати (перев. пополудні)(ст)||забити муху Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. шпак — -а, ч. 1》 Невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. 2》 перен. Темно-сірий кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Шпак — див. Шпак, Володимир Тимофійович Філософський енциклопедичний словник
  5. шпак — Шпак, -ка́; шпаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шпак — ШПАК, а́, ч. 1. Невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. Он чорний шпак співа вгорі. Зозуля голосно кукука (Щог., Поезії, 1958, 319); Шпак не від того, щоб, як спілі вишні. Словник української мови в 11 томах
  7. шпак — Шпак, -ка м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) головка у винта. Кролев. у. ум. Словник української мови Грінченка