1. Словник української мови в 11 томах

шпак

ШПАК, а́, ч.

1. Невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми.

Он чорний шпак співа вгорі. Зозуля голосно кукука (Щог., Поезії, 1958, 319);

Шпак не від того, щоб, як спілі вишні. Покуштувати, що воно на смак,— Та садових повзучих розбишак. Неситу гусінь нищить так ретельно. Що той грішок не майте за смертельний. Шануйте друга… (Рильський, III, 1961, 178);

Сім’я шпаків, як показали спостереження, поїдає за одну добу понад 350 штук гусені сарани і слимаків — найзліших ворогів сільського господарства (Корисні птахи.., 1950, 6);

*У порівн. В хаті навколо однієї миски, мов шпаки, збилась засмагла худюща й обдерта дітлашня (Стельмах, І, 1962, 515).

2. перен. Темно-сірий кінь.

Вже над вечором прибув граф Кшивотульський бричкою, запряженою парою огнистих шпаків (Фр., VII, 1951, 339);

Закосичені кольоровими биндами, підлетіли під ганок задимлені шпаки, і Митрофан Созоненко в шапці-макітрі підвівся з воза (Стельмах, II, 1962, 371).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шпак — Шпак прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. шпак — ШПАК, а́, ч. 1. Невеликий перелітний співучий птах родини шпакових з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. Он чорний шпак співа вгорі, Зозуля голосно кукука (Я. Щоголів); Шпак не від того, щоб, як спілі вишні. Словник української мови у 20 томах
  3. шпак — шпак: ◊ шпака́ заби́ти заснути, задрімати (перев. пополудні)(ст)||забити муху Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шпак — -а, ч. 1》 Невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. 2》 перен. Темно-сірий кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Шпак — див. Шпак, Володимир Тимофійович Філософський енциклопедичний словник
  6. шпак — Шпак, -ка́; шпаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шпак — Шпак, -ка м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) головка у винта. Кролев. у. ум. Словник української мови Грінченка