1. Словник української мови у 20 томах

шпаргалля

ШПАРГА́ЛЛЯ, я, с., заст., розм.

Збірн. до шпарга́л.

Після кави старий Троцький пішов по всіх шафах, столиках і комодах .. і з усіх усюдів назносив ще добру купу всякого шпаргалля (І. Франко);

Він згадав, що йому до праці треба мати один свій чорновик – так, якесь шпаргалля (А. Кримський);

Почав перебирати давне шпаргалля. Може, що пригадаю (С. Васильченко);

Огоновський, зібравши своє, пожовкле від часу, шпаргалля, з гордо піднесеною головою вийшов з аудиторії (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпаргалля — Старі списані папери [III] Словник з творів Івана Франка
  2. шпаргалля — шпарга́лля іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. шпаргалля — -я, с., заст., розм. Збірн. до шпаргал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпаргалля — ШПАРГА́ЛЛЯ, я, с., заст., розм. Збірн. до шпарга́л. Після кави старий Троцький пішов по всіх шафах, столиках і комодах.. і з усіх усюдів назносив ще добру купу всякого шпаргалля (Фр. Словник української мови в 11 томах