шпари
ШПА́РИ, ШПА́РА, шпар, шпа́рів, мн., розм.
Те саме, що за́шпори.
Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, розстебую свого кожушка, розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпари — шпар і шпарів, мн., розм. Те саме, що зашпори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпари — ШПА́РИ, шпар і шпа́рів, мн., розм. Те саме, що за́шпори. Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, розстебую свого кожушка, розв’язую і ніяк не можу розв’язати шворки біля вух шапки (Збан., Єдина, 1959, 12). Словник української мови в 11 томах