шпарка
ШПА́РКА, и, ж.
Зменш. до шпари́на.
І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (І. Франко);
“Згодом звикла [Павлина] до того, що крізь шпарку кухонних дверей, коли б не прокинулась серед ночі, пробивався прут світла (Ірина Вільде);
Ключ, який Гізела намагалася вставити в шпарку, з дзенькотом упав на кам'яні плити (П. Загребельний);
[Куц:] Справи інституту передати докторові наук Воронюку. (Пауза). Значить, амба. Цей у кожну шпарку загляне (З. Мороз);
З-під ніг на толоці вистрибували потривожені коники, утікали в шпарки зелені ящірки (П. Панч);
З гілки на гілку перелітають табунцем синиці – обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев (Ю. Збанацький);
Ми стоїмо гранітним монолітом У честі й дружбі вірні, як брати. Це знає ворог і підступно мітить Хоч щілину, хоч шпарку десь знайти (М. Гірник).
Значення в інших словниках
- шпарка — Шпа́рка: — щілина [51] Словник з творів Івана Франка
- шпарка — I шпара, шпарина, шпаринка, шпарочка, щілина, щілинка Фразеологічні синоніми: замкова шпарина (шпарка) II див. отвір; щілина Словник синонімів Вусика
- шпарка — шпа́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпарка — -и, ж. Зменш. до шпарина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпарка — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
- шпарка — ШПА́РКА, и, ж. Зменш. до шпари́на. І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (Фр. Словник української мови в 11 томах
- шпарка — Шпарка, -ки ж. ум. отъ шпара. Словник української мови Грінченка