шпарка
шпа́рка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпарка — Шпа́рка: — щілина [51] Словник з творів Івана Франка
- шпарка — I шпара, шпарина, шпаринка, шпарочка, щілина, щілинка Фразеологічні синоніми: замкова шпарина (шпарка) II див. отвір; щілина Словник синонімів Вусика
- шпарка — ШПА́РКА, и, ж. Зменш. до шпари́на. І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (І. Словник української мови у 20 томах
- шпарка — -и, ж. Зменш. до шпарина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпарка — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
- шпарка — ШПА́РКА, и, ж. Зменш. до шпари́на. І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (Фр. Словник української мови в 11 томах
- шпарка — Шпарка, -ки ж. ум. отъ шпара. Словник української мови Грінченка