1. Словник української мови у 20 томах

шпильчастий

ШПИЛЬЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який має вигляд шпиля.

Ніч, темрява. Тільки вікно з гострою шпильчастою аркою ледве синіє місячними присмерками (З. Тулуб).

2. Вкритий шпильками (у 6 знач.).

– Це, Нелюсю, модрина звичайна .. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпильчастий — див. гострий Словник синонімів Вусика
  2. шпильчастий — шпильча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шпильчастий — -а, -е. 1》 Який має вигляд шпиля. 2》 Який має вигляд шпильки, зі шпильками (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпильчастий — ГОЛЧА́СТИЙ (укритий голками, із голками), ГОЛКА́СТИЙ, ШПИЛЬЧА́СТИЙ, ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, ГІЛЧА́СТИЙ діал. Перед очима в мене завжди стояв наш маленький пінієвий лісок, з червонястими стовбурами, з круглими голчастими кронами (П. Словник синонімів української мови
  5. шпильчастий — Шпильча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шпильчастий — ШПИЛЬЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд шпиля. Ніч, темрява. Тільки вікно з гострою шпильчастою аркою ледве синіє місячними присмерками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 268). 2. Який має вигляд шпильки, з шпильками (у 6 знач.). — Це, Нелюсю, модрина звичайна.. Словник української мови в 11 томах