1. Словник української мови в 11 томах

шпильчастий

ШПИЛЬЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який має вигляд шпиля.

Ніч, темрява. Тільки вікно з гострою шпильчастою аркою ледве синіє місячними присмерками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 268).

2. Який має вигляд шпильки, з шпильками (у 6 знач.).

— Це, Нелюсю, модрина звичайна.. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Вільде, III, 1968, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпильчастий — див. гострий Словник синонімів Вусика
  2. шпильчастий — ШПИЛЬЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд шпиля. Ніч, темрява. Тільки вікно з гострою шпильчастою аркою ледве синіє місячними присмерками (З. Тулуб). 2. Вкритий шпильками (у 6 знач.). – Це, Нелюсю, модрина звичайна .. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. шпильчастий — шпильча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шпильчастий — -а, -е. 1》 Який має вигляд шпиля. 2》 Який має вигляд шпильки, зі шпильками (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпильчастий — ГОЛЧА́СТИЙ (укритий голками, із голками), ГОЛКА́СТИЙ, ШПИЛЬЧА́СТИЙ, ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, ГІЛЧА́СТИЙ діал. Перед очима в мене завжди стояв наш маленький пінієвий лісок, з червонястими стовбурами, з круглими голчастими кронами (П. Словник синонімів української мови
  6. шпильчастий — Шпильча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)